17 грудня у Варшаві відбулося засідання координаційного комітету партнерів проєкту PIMReC “Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2014 – 2020.
У зустрічі взяли участь грантхолдери – представники Прикарпатського національного університета імені Василя Стефаника на чолі з координатором проєкту, ректором Ігорем Цепендою та головою інфраструктурної групи PIMReC, проректором Прикарпатського університету Ярославом Шинкаруком, партнери проєкту з Управління ДСНС України в Івано-Франківській області на чолі з начальником Володимиром Чернецьким, партнери з Бещадської добровільної групи гірського порятунку (GOPR) та партнери з Варшавського університету на чолі з директором Студіум східноєвропейських досліджень Варшавського університету Яном Маліцьким. До участі у заході було запрошено представників спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020» та підрядників, які виконуватимуть будівельні та інші роботи в Обсерваторії.
На порядок денний координаційного комітету було винесено наступні питання:
Адаптація проекту PIMReC до майбутньої діяльності Обсерваторії:
– електропостачання
– водопостачання та каналізація
– система опалення
Програма зберігаючих (консерваційних) та захисних робіт на горі Піп-Іван:
-ремонт висотної споруди;
-внутрішній ремонт.
Створення “будівельної групи”
Майбутні аспекти проекту PIMReC:
– система лісової пожежної безпеки у Східних Карпатах
– критична інфраструктура гірських районів;
– підвищення туристичної привабливості Івано-Франківської області шляхом реалізації пілотного проекту навколо обсерваторії на горі Піп Іван
Прогрес у реалізації проекту PIMReC (виконані заходи, перешкоди, затримки та шляхи вирішення)
Фінансові питання проекту PIMReC (підготовка річного звіту, тендерів, аудит)
Звіт-презентація про механізми руху проекту
Визначення ToDo-списку (плану робіт) та обговорення подальшої проектної діяльності.
Після вітальних слів, з якими виступили директор Студіум східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький та координатор проєкту PIMReС, ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда, зі звітами про хід робіт та баченням виконання запланованого виступили експерт від Студіум східноєвропейських досліджень Варшавського університету Марек Голковський та голова інфраструктурної групи, керівник будівельних робіт, проректор Ярослав Шинкарук.
Звітувалися про хід виконання проєкту й партнери з рятувальних служб України та Польші.
На даний момент з боку УДСНС України в Івано-Франківській області виконано такі заходи:
розроблено детальні навчальні програми для двох запланованих цього року тренінгів;
розроблено технічні вимоги до спеціального спорядження та обладнання яке необхідно закупити для проведення тренінгів;
проведено відбір інструкторів для проведення тренінгів;
оголошено та проведено тендери для закупівлі необхідного для проведення тренінгів спеціального спорядження та обладнання.
Основною перешкодою для втілення низки заходів в рамках проєкту для У ДСНС України в Івано-Франківській області стала затримка отримання коштів.
Свій звіт надала партнерам й менеджер проєкту PIMReC від Бещадської добровільної групи гірського порятунку (GOPR) Кароліна Ківьор.
Вона детально розказала про проведені ними тендери із закупівлі обладнання, а також про навчання польських та українських рятувальників.
Тож 12-14 грудня 2019 року у польському Ветліні 10 українських рятувальників та 10 їх колег із GOPR взяли участь у навчаннях з надання долікарської першої допомоги, включаючи догляд за ранами, допомогу при переломах та надання першої допомоги при зупинці серця з використанням спеціального обладнання для перевезення потерпілих за допомогою різних транспортних засобів.
На координаційному комітеті PIMReC партнери багато часу присвятили обговоренню шляхів подальшої реалізації проекту.
Зокрема, говорили про те, що на сьогодні єдиним варіантом забезпечення енергоживлення обсерваторії залишається використання альтернативних джерел енергії (ротори, сонячні панелі, дизельні генератори). При цьому, начальник Управління ДСНС України в Івано-Франківській області Володимир Чернецький у своєму виступі підкреслив, що враховуючи складність умов очевидно, що для забезпечення енергоживлення об’єкту потрібне комплексне рішення.
Із цікавою презентацією та пропозицією послуг щодо обладнання обсерваторії, зокрема, роторами, виступив президент польської компанії Vivende Кшиштоф Ткачик. Ця компанія пропонує вертикальні вітрові турбіни, електрогенератори тощо.
Після презентації партнери розглянули та обговорили можливість використання не тільки вітрогенераторів (роторного типу), а й контролера заряду, інвертора (пристрій перетворення енергії з меншої напруги в більшу), джерел безперебійного живлення (систему акумуляторних батарей), дизельних генераторів, автоматичні системи керування електропостачанням.
Щодо водопостачання та каналізації, то станом на даний час на горі Піп Іван встановлена автономна система очистки стоків розрахована на продуктивність до 2200 л /добу та 700 л залпового скиду. Також українськими рятувальниками обстежено та здійснено прочистку головного каналізаційного колектора будівлі обсерваторії. На даний момент він перебуває в доброму стані і може й надалі експлуатуватися при функціонуванні будівлі, адже автономна система очистки стоків вже під`єднана до нього.
Водночас, як наголошують українські рятувальники, які з 2017 року постійно чергують у стінах обсерваторії, потребує детальнішого обстеження система внутрішніх каналізаційних комунікацій.На основі раніше проведених обстежень Володимир Чернецький запевнив партнерів, що ця система знаходиться в доброму стані і її можна й надалі використовувати.
Система водопостачання будівлі, на думку партнерів, повинна спиратися на використання для технічних цілей дощової води. Трубопроводи по яких раніше наповнювався внутрішній резервуар збереглися в доброму стані, в тій чи іншій мірі їх й надалі можливо використовувати. Але потрібно заново монтувати ємності для накопичення води, напірні насоси та трубопроводи для подачі води.
Щодо системи опалення, то її планують зробити такою, щоб вона функціонувала з мінімальним втручанням людини. Оптимальними для цього, на думку рятувальників, є котли на рідкому паливі (дизпаливо, мазут), однак за такого варіанту постає питання економічної доцільності, оскільки ці види палива є доволі дорогими. Альтернативою постають пелетні котли. Вони можуть забезпечити автоматичну подачу палива в котел (за допомогою бункера). Також пелети порівняно з рідким паливом (дизпаливо, мазут) є значно дешевшими. Також, можна розглядати варіант опалення приміщень на електриці, але цей варіант можливий тільки в разі достатньої потужності генеруючи пристроїв (вітряного ротора).
Партнери домовилися детально повернутися до цього питання після пропозицій, які проект отримає від підрядників-будівельників. Адже основними принципами при розробці системи опалення має бути використання існуючої інфраструктури: димоходів, димовідводів, конструктивних особливостей будівлі, використання двох котлів (для надійного функціонування) та можливості роботи системи в режимах «великого» та «малого» кіл».
Партнери також обговорили алгоритм та першочерговість ремонтних та будівельних робіт. Йшлося про потребу реконструкції даху будівлі, відновлення швів між кам’яною кладкою. Детально було обговорено і внутрішні роботи.
Окремим блоком стала дискусія партнерів щодо питань інфраструктури та транспорту.
Ключовими елементами такої інфраструктури перш за все є дороги місцевого значення. В розрізі проєкту відновлення роботи обсерваторії цей елемент інфраструктури має визначальне значення. Крім того, координатор проєкту, ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда детально розповів про можливості, які відкриваються із застосуванням малої авіації. Тож було розглянуто, як цілком можливий, варіант використання геликоптерів для транспортування на вершину гори необхідних будівельних матеріалів.
Окрему увагу партнери звернули на питання підвищення туристичної привабливості Івано-Франківської області шляхом реалізації проєкту. Адже він, на думку зібрання, стане каталізатором для втілення інших проєктів пов’язаних з розвитком туристичної інфраструктури. Зокрема, вже зараз значно зріс інтерес туристів до обсерваторії, як до об’єкта туристичних відвідувань. Це формує значний туристичний потік в південній частині Чорногірського хребта Українських Карпат. Відповідно, з відновленням об’єкту потік туристів ще більше зросте.
Тому, на думку українських рятувальників, наступним кроком партнерів, має стати впровадження інфраструктурного проєкту з відновлення старих і створення нових туристичних прихистків на Чорногірському хребті.
Для реалізації цього паралельного проєкту пропонується відновити:
притулок в ур. Погорілець (у районі сідловини між г. Смотрич та основним хребтом), (збудований у 1934 р., знищений під час Другої Світової Війни);
притулок на полонині Гаджина (за с. Бистрець), на даний момент знищений;
притулок під полониною Маришевська (збудований у 1935 р., знищений під час Другої Світової Війни).
Нові притулки, які пропонується побудувати:
притулок на полонині Веснарка (на маршруті з с. Шибене на г. Піп Іван Чорногірський);
притулок поблизу обсерваторії (на місці старих фундаментів гуртожитків робітників, 160 м від будівлі);
притулок нижче озера Несамовите (на місці великої туристичної стоянки).
Після завершення роботи координаційного комітету директор Студіум східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький зробив її підсумок і вручив учасникам зібрання сертифікати.
