Партнери проєкту «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру» (PIMReC) взяли участь у зустрічі віртуальної капіталізації Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Вона була присвячена саме темі безпеки та пріоритету «Вирішення спільних проблем безпеки».

Капіталізаційні зустрічі – це платформа для обміну знаннями про проєкти у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна з метою  їхнього якнайширшого використання. Сьогодні на платформі Zoom реалізатори п’яти проєктів Програми ділились своїм досвідом, розповідали як за допомогою результатів проектів вони піклуються про безпеку в горах, використовують напрацювання для збільшення свого впливу. Зокрема, у зустрічі взяв участь координатор проєкту PIMReC, ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, начальник відділу управління проектами, менеджер PIMReC Любов Зінюк, менеджер проєкту від Гірської добровільно-рятувальноі служби – Бещадська група (GOPR) Кароліна Ківьор, голова GOPR Кшиштоф Щурек, представники ДСНС України в Івано-Франківській області.

«Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру» (PIMReC) – це комплексний інфраструктурний проєкт, який має вирішити транскордонні проблеми безпеки у сфері гірського туризму.

Після презентації фільму про відбудову Обсерваторії партнери відповіли на низку запитань та розповіли про ті виклики, які партнери долали у ході реалізації проєкту. Зокрема, одним із завдань, яке нині стоїть на порядку денному проєкту є придбання певного обладнання.

«Ми з захопленням згадуємо історію спостережень в обсерваторії, які перед другою світовою війною постійно велись Варшавським університетом. Тоді науковці двічі на день аналізували велику низку показчиків, зокрема, метеоситуацію. Сучасні метеостанції у порівнянні з тими, що були тоді, звісно, є вже дуже потужними. Але ми зіткнулись з тим, що сучасні прилади деколи не витримують навантажень високогір’я Піп Івану. Адже швидкість вітру тут іноді досягає більше 100 км на годину, а обмерзання обладнання призводить до виводу його з експлуатації. Ми з цим, на жаль, зіткнулись, маємо вже певний досвід і це створює особливі виклики як для науковців, так і для гірських рятувальників. Однак наразі ми розуміємо, яка особлива апаратура потрібна, які мають бути її специфічні характеристики, для того, щоб все справно працювало на користь безпеки туристичного руху. Адже прогнозування та аналіз погодних умов за допомогою наукових приладів дозволить гірським рятувальникам попередити туристів про загрози. Тому наш досвід дозволяє говорити про те, що ми максимально використаємо наукові та технічні здобутки», – розповів ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда, відповідаючи на одне з запитань.

Партнери проєкту з Гірської добровільно-рятувальноі служби – Бещадська група (GOPR) також розповіли учасникам капіталізаційної зустрічі про спіпрацю з українськими партнерами з ДСНС України, про проведені в рамках PIMReC спільні тренінги на теренах Польщі та України, про поєднання досвіду рятувальних служб. Адже цей проєкт, спрямований на покращення професійного рівня рятувальників високогірних районів та волонтерів в Україні та Польщі, що сприятиме розвитку комплексної високогірної рятувальної системи. Ще одним важливим завданням є підвищенння обізнаністі транскордонного співтовариства щодо заходів безпеки та безпечних туристичних маршрутів. Тож результатами тісної співпраці польських та українських рятувальних служб стануть розроблені єдині оперативні стандарти, що в довгостроковій перспективі по обидві сторони від кордону дозволить координувати рятувальні дії та застосовувати превентивні заходи.